Економічна аналітика: сучасні реалії та прогностичні можливості
12 червня 2026 року відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Економічна аналітика: сучасні реалії та прогностичні можливості». Конференцію організовано з ініціативи кафедри економічної теорії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Київський національний університет імені Тараса Шевченка також виступив співорганізатором конференції. Науковий захід, присвячений святкуванню 120-річчя КНЕУ імені Вадима Гетьмана, об’єднав представників українських і зарубіжних закладів вищої освіти, наукових установ, експертного середовища й бізнесу.
Основними тематичними напрямами роботи конференції були: геополітика змін: соціально-економічний вимір; макроекономічні виклики та адаптація економічної аналітики; економічна аналітика у стратегіях стійкості бізнесу в умовах невизначеності; розвиток аналітичної освіти та підготовка фахівців з новими компетенціями; цифровізація, BigDataта штучний інтелект в економічному аналізі.
Конференцію відкрили вступними промовами: Анатолій Колот – проректор з науково-педагогічної роботи КНЕУ; Давид Джалагонія – канцлер Сухумського державного університету (Грузія, м. Тбілісі); Руслан Галгаш – проректор з науково-педагогічної роботи, економіки та розвитку Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
У конференції взяв участь та виступив як ключовий спікер доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, заступник голови Наукової ради Міністерства фінансів України, професор кафедри фінансів КНУ імені Тараса Шевченка Захарій Варналій. Він привітав всіх із 120-річчям Університету та виступив з доповіддю «Тіньова економіка як ключова інституційна загроза економічної безпеки України в умовах повоєнної резильєнтності». У доповіді розкрито сутність тіньової економіки, яка була й залишається однією з головних інституційних загроз економічній безпеці України. Проаналізовано основні чинники тінізації економіки України та її наслідки для офіційного сектору економіки. У центрі уваги доповіді перебувала проблема тінізації економічних процесів, яка в умовах війни та майбутнього повоєнного відновлення набуває особливого значення. Наголошено, що тіньова економіка є не лише фіскальною або статистичною проблемою, а комплексною інституційною загрозою, яка послаблює економічну безпеку держави, знижує рівень суспільної довіри, деформує конкурентне середовище та обмежує можливості сталого відновлення. Акцентовано увагу на необхідності формування послідовної державної політики детінізації, підвищення прозорості економічних відносин, зміцнення інституційної спроможності держави та створення сприятливих умов для легальної підприємницької діяльності. Окрему увагу приділено взаємозв’язку між зменшенням масштабів тіньової економіки, забезпеченням економічної безпеки та формуванням резильєнтної моделі повоєнного розвитку України.
