ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ У НОВІЙ ГЛОБАЛЬНІЙ АРХІТЕКТУРІ РИЗИКІВ
10 червня 2026 року в Національному інституті стратегічних досліджень відбулася експертна дискусія на тему: «Економічна безпека України у новій глобальній архітектурі ризиків» з метою предметного обговорення стратегічних підходів до формування політики забезпечення економічної безпеки України в умовах довготривалої війни та наростання глобальних ризиків і загроз.
Під час дискусії заступник директора НІСД Ярослав Жаліло презентував електронне наукове видання Інституту «Економічна безпека України у новій глобальній архітектурі ризиків», авторами якого проаналізовано трансформацію загроз і ризиків для економічної безпеки України у 2022–2026 роках, накопичені структурні вразливості, а також ідентифіковано новітні загрози і здійснено Форсайт загроз економічній безпеці на 2026–2030 роки (https://doi.org/10.53679/NISS-analytrep.2026.03).
У ході дискусії, в якій взяли участь представники наукової та експертної спільноти, а також органів державної влади, було обговорено наступні ключові теми: глобальна полікриза і економіка «вузьких місць»: висновки для економічної безпеки держав; перспективні довгострокові моделі забезпечення економічної безпеки держави в умовах глобальної невизначеності та високих ризиків; захист критичних функцій економіки: фінансова, промислова, інвестиційно-інноваційна, енергетична, цифрова, транспортна, продовольча, соціальна стійкість; переосмислення ролі держави, бізнесу, громад і міжнародних партнерів як стейкхолдерів формування екосистеми економічної безпеки України; просторово-регіональні виміри економічної безпеки України: роль функціональних територій у новій архітектурі ризиків; сценарні прогнози 2026–2030 років для економічної безпеки України.
У дискусії взяв участь та виступив доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, заступник голови Наукової ради Міністерства фінансів України, професор кафедри фінансів Київського національного університету імені Тараса Шевченка Захарій Варналій. У доповіді визначено надзвичайну актуальність та позитивно оцінено підготовлену колективом авторів Інституту експертно-аналітичну доповідь. Також підкреслено важливість значення забезпечення економічної безпеки України в умовах війни та повоєнного відновлення. Особливу увагу звернено на особливості забезпечення економічної безпеки України в умовах глобальної полікризи, як процес, що поєднує взаємопов’язані кризи (геополітичних, економічних, енергетичних, продовольчих, екологічних тощо), які посилюють одна одну та створюють масштабну нестабільність, яка формує принципово нові загрози для національної, зокрема економічної безпеки. У цьому аспекті було наголошено на те, що у даному контексті, з методологічної точки зору, ми маємо говорити не про «глобальну архітектуру ризиків», а про глобальну архітектуру загроз, що є ключовою категорією безпекології. В умовах повномасштабної збройної російської агресії, економіка Україна функціонує в умовах адаптації, де здатність до резильєнтності стає важливою умовою виживання, відбудови та подальшого розвитку. Також підкреслено, що неможливо подолати зовнішнього ворога, не подолавши внутрішнього. Мова йдеться про інституціональні загрози, а саме: високий рівень тіньової економіки, корупції, рейдерства, офшоризації, існування тіньової парадержави тощо. Масштабні міграційні процеси, за експертною оцінкою понад 10 млн осіб, значні руйнування виробничої та соціальної інфраструктури, бюджетний дефіцит тощо, формують системні загрози, подолання або унебезпечення яких потребує не лише мобілізації значних фінансових ресурсів, а й принципово нових наукових та практичних підходів і дієвої реалізації економічної безпеки України.
У науково-комунікативному заході взяла участь кандидат економічних наук, доцент, докторант економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Оксана Микитюк.
