Про кафедру

ІСТОРІЯ КАФЕДРИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ, МАКРО- І МІКРОЕКОНОМІКИ

Сучасна кафедра економічної теорії, макро- і мікроекономіки економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка –один з найстаріших навчальних і наукових підрозділів у складі класичних університетів України. В історії кафедри можна виділити такі основні етапи:

I. Дореволюційний період (1842-1917 рр.), у складі університету Святого Володимира.


Її витоки сягають кафедри політичної економії та статистики, яку було засновано в жовтні 1842 р. у складі першого історико- філологічного відділення філософського факультету університету Святого Володимира. У 1863-1920 рр. згідно з університетським статутом 1863 р. кафедра політичної економії та статистики, а з 1909 р. – кафедра політичної економії функціонувала у складі юридичного факультету університету.

З 1846 р. по 1850 р. кафедру політичної економії та статистики очолював славетний вчений-економіст І.В.Вернадський. З 1850 р. по 1869 р. її очільником був М.Х. Бунге – видатний науковець, організатор науки, державний і громадський діяч, ректор Київського університету (1859-1862, 1871-1875, 1878-1880). У подальшому – міністр фінансів (1881-1886) та голова Комітету міністрів Росії (1887-1895),академік та почесний член Петербурзької Академії наук (з 1890).

Зусиллями М.Х. Бунге та його наступників кафедра політичної економії та статистики поступово стала провідним центром розвитку економічної науки. Викладання економічних дисциплін здійснювали такі видатні вчені, як Г.Д. Сидоренко, Г.М. Цехановецький, М.І. Зібер, А.Я. Антонович, В.Я. Желєзнов, Д.І.Піхно,О.Д. Білімович, С.М. Булгаков, К.Г. Воблий, М.М. Цитович, М.П. Яснопольський, Л.М. Яснопольськийта ін.

II. Радянський період (1917-1991 рр.), у складі економічного факультету.

До відкриття в Київському університеті економічного факультету кафедра політичної економії функціонувала як загально університетська. У 1944 р. вона стала основою створеного в університеті економічного факультету. В 1944-1945 рр. в.о. завідувача кафедри політичної економії був З.П. Шульга, у 1946-1947рр. – Д.Ф. Вірник, у наступні роки кафедрою завідували О.О. Нестеренко (1947-1948), А.Ю. Шевченко (1948-1953).

Протягом 1956-1971 рр. кафедру політичної економії очолювала д.е.н., проф. Л.І. Кухаренко – талановитий учений, керівник, творча особистість, яка сприяла розвитку економічної науки та відіграла визначальну роль у розбудові кафедри та економічного факультету в 1950-1960-х роках.

У 1971-1987 рр. керівництво кафедрою політичної економії економічного факультету здійснював видатний науковець та педагог, організатор економічної науки та освіти, декан економічного факультету університету (1967-1985), д.е.н., проф. І.С. Ступницький. Під його керівництвом кафедра стала провідним навчальним і науковим центром. На кафедрі не одне десятиріччя плідно працювали 

провідні вчені країни, серед яких керівники наукових шкіл д.е.н., проф. Р.Х. Васильєва, д.е.н., проф. Г.Н. Климко. У 1987-1988 рр. – завідувачем кафедри був д.е.н., проф. І.С. Ястремський.

 

ІІІ. Період розбудови державної незалежності України та її економічного реформування, у складі економічного факультету.

Початок 1990-х рр. відкрив новий етап у розвитку кафедри в У 1992 р. кафедра політичної економії економічного факультету була реорганізована в кафедру економічної теорії та управління народним господарством, у 1998 р. – в кафедру економічної теорії, у яку влився склад кафедри економічної теорії та господарської практики, очолюваної видатним українським ученим, академіком НАН України, д.е.н., проф. А.А. Чухном. У 1988-1998 рр. кафедру очолював д.е.н., проф. В.П. Нестеренко, у 1998-1999 рр. – д.е.н., проф. П.С. Єщенко, у 1999-2003 рр. –д.е.н., проф. П.М. Леоненко.


Протягом 2003-2015 рр. кафедру економічної теорії (з 2014 р. – кафедру економічної теорії, макро- і мікроекономіки) очолював В.Д. Базилевич – доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Лауреат премії імені М.І. Туган-Барановського НАН України, декан економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2003-2017 рр.).

Під керівництвом проф. Базилевича В.Д.сформована потужна наукова школа економістів-теоретиків, зосереджена на розробці та втіленні новітніх методологічних підходів у дослідженні макро- та мікроекономіки, закономірностей трансформації економічних систем, метафізичної сутності економічного знання,суперечностей глобалізації, теоретичних аспектів розвитку ринку інтелектуальної власності, економічної природи страхування, новітніх парадигмальних підходів в історико-економічних дослідженнях. Проф. Базилевич В.Д. є ініціатором створення та науковим редактором серії новітніх навчальних видань “Класичний університетський підручник” та серії наукових монографій “Славетні постаті”.


У 2014 р. кафедру економічної теорії було перейменовано на кафедру економічної теорії, макро-і мікроекономіки. З 2016 р. кафедру очолює Н.І. Гражевська – доктор економічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Лауреат премії імені М.І. Туган-Барановського НАН України.

Нині в складі кафедри – 23 викладачів, в т. ч. 10 докторів економічних наук, доктор філософських наук, 13 кандидатів економічних наук, 5 лауреатів Державної премії в галузі науки і техніки України (д.е.н., проф. Н. І. Гражевська, д.е.н., проф. Т.В.Гайдай, д. філос. н., проф. В. В. Ільїн, д.е.н., проф. А. О. Маслов, д.е.н., доц. О.П. Нестеренко), лауреат Державної премії в галузі освіти (д. філос. н.,проф. В. В. Ільїн), 2 лауреати премії імені Туган-Барановського НАН України (д.е.н., проф. Н. І. Гражевська, д.е.н., проф. Т. В. Гайдай), заслужений економіст України д.е.н., проф. Ігнатюк А.І. , заслужений працівник освіти України д.е.н., проф. Осецький В.Л.


Результати навчальної, наукової, виховної роботи кафедри свідчать про потужний кадровий потенціал, що дозволяє творчо вирішувати нові перспективні завдання у сфері класичної університетської освіти та відповідати викликам сучасного глобалізованого освітнього середовища.

Програма розвитку кафедри