Умови економічного зростання в країнах з ринковою економікою
23 квітня 2026 року в гібридному форматі з нагоди 40-річчя Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулася щорічна ХІХ Міжнародна науково-практична конференція «Умови економічного зростання в країнах з ринковою економікою». Організатором конференції виступив факультет фінансово-економічної і професійної освіти університету.
Основними науковими напрямами роботи конференції були: актуальні питання економіки: глобальні, національні та регіональні аспекти; проблеми обліку, аудиту та оподаткування: національні та міжнародні аспекти; актуальні питання банківської справи, страхування та управління фінансами в умовах глобальної економіки; стан та перспективи розвитку економічної теорії та практики господарювання; актуальні питання управління підприємствами сфери обслуговування в умовах діджиталізації; управління конкурентоспроможністю підприємств, видів діяльності та галузей; стан та тенденції розвитку сучасної освіти: актуальні питання підготовки фахівців та інноваційні методи викладання, навчання й менеджменту; соціально- та виробничо-економічна діяльність в умовах воєнного стану: особливості, проблеми, шляхи і пріоритети розвитку.
Вступною промовою конференцію відкрив Віталій Коцур, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі.
В роботі конференції взяв участь і виступив доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, заступник голови Наукової ради Міністерства фінансів України, член Програмного комітету конференції, професор кафедри фінансів КНУ імені Тараса Шевченка Захарій Варналій. Він привітав учасників конференції та колектив Університету Григорія Сковороди в Переяславі з нагоди 40-річчя і відкрив пленарне засідання конференції презентацією доповіді «Деофшоризація як чинник зміцнення фінансової безпеки в умовах війни та повоєнного відновлення економіки України». У доповіді в логічній послідовності було розкрито сутність та економічну природу офшоризації, яка перетворилася з інструменту податкової оптимізації на системну загрозу фінансовій безпеці держав. У цьому контексті деофшоризацію необхідно розглядати як стратегічний процес відновлення фіскального суверенітету держави через впровадження міжнародних стандартів прозорості. Деофшоризація – це комплекс заходів держави та міжнародної спільноти, спрямованих на повернення капіталу в легальне національне поле, відновлення фіскального суверенітету й усунення загроз фінансовій безпеці через ерозію податкової бази, деформацію інвестиційного середовища та витік ліквідності. Для України дослідження та реалізація механізмів деофшоризації набувають особливої гостроти у воєнний період, оскільки вимивання валютної ліквідності через офшорні схеми безпосередньо підриває здатність держави фінансувати оборонні потреби та соціальну сферу в умовах екстремального дефіциту ресурсів. За таких обставин деофшоризація є не просто фіскальним обмеженням, а стратегічним механізмом зміцнення фінансової безпеки. Це є критичною детермінантою як для максимальної мобілізації внутрішніх доходів бюджету, так і для підтримки довіри міжнародних партнерів. Визначено науково-методичну класифікацію інструментів деофшоризації за функціональним призначенням та рівнем впливу, проведено аналіз міжнародної практики та сучасного стану деофшоризації капіталу, а також аналіз динаміки та структури офшорних потоків в Україні в контексті фінансової стабільності. На завершення розкрито основні напрями вдосконалення антиофшорної політики України як чинника зміцнення фінансової безпеки держави.
