Перспективи конвергенції країн ЄС та можливості для України
12 вересня 2024 року у змішаному форматі Центр Разумкова провів чергову Фахову дискусію на тему «Результати, перспективи і напрями конвергенції (зближення) країн ЄС. Можливості для України». Дискусія була присвячена аналізу поточного стану та найближчих перспектив соціально-економічного зближення постсоціалістичних країн ЄС, а також завданням і напрямам економічної політики країни, спрямованої на посилення і прискорення процесів зближення України (як майбутнього члена ЄС) з країнами Центральної та Східної Європи (ЦСЄ).
Дисуцсію вступними промовами відкрили: Юрій ЯКИМЕНКО – президент Центру Разумкова та Всеволод ЧЕНЦОВ – Представник України при Європейському Союзі та Європейському Співтоваристві з атомної енергії. З доповіддю «Результати, перспективи і напрями конвергенції (зближення) країн ЄС. Можливості для України» виступив директор економічних та соціальних програм Центру Василь ЮРЧИШИН.
У фаховій дискусії взяв участь та виступив з доповіддю доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, позаштатний науковий консультант з економічних питань Центру Разумкова, професор кафедри фінансів Захарій ВАРНАЛІЙ. В доповіді мова йшла про інституційні деформації як загрози конвергенції (зближення) України з країнами ЄС, які стримують, гальмують як евроінтеграційні та і євроатлантичні устремління України. Інституційні деформації як якісні викривлення інституційних форм політичної, економічної, соціальної та інших систем в Україні набувають системного та комплексного характеру, на відміну від офіційних реформ практично в усіх сферах. Основними загрозливими формами внутрішніх інституційних деформацій в Україні на сучасному етапі є: корупція, тіньова економіка, рейдерство, непродуктивний відплив капіталу (офшоризація) та тіньова парадержава. Саме ці форми інституційних деформацій, навіть в умовах повномасштабної російсько-української війни, є найбільшими за обсягами, соціально-економічними наслідками та реальними загрозами національній безпеці України, а також гальмівним чинником євроінтеграційних прагнень України. Було визначено сутність та особливості зазначених загроз, особливо щодо тіньової парадержава, яка є утворенням макроекономічного рівня державного типу, де, внаслідок високого рівня корупції та тінізації, державні послуги та суспільні блага розподіляються за ринковими принципами. У такому утворенні остаточно формуються та ефективно діють корупційні ринки державних послуг та суспільних благ. Саме «органічний сплав», з’єднання тіньової економіки та корупції з одного боку є передумовою, а з іншого боку – наслідком (результатом) існування тіньової парадержави. По завершеню виступу було наголешоно, що вагомість очікуваних негативних соціально-економічних наслідків інституційних деформацій, особливо в умовах війни та повоєнного відновлення економіки України, вимагає негайного та дієвого посилення уваги органів влади до забезпечення належного рівня національної безпеки держави. Лише при системному підході щодо подолання, або обмеження інституційних деформацій Україна значно зближатиметься та здійснюватиме процес формування комплексу схожих ознак з країнами ЄС, значно розвиватиме прискореними темпами національну економіку та рухатиметься вперед до Перемоги.