26 листопада 2025 року у гібридному форматі на базі ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України» як головного організатора  відбулася VІ Міжнародна науково–практична конференція «Територіальний розвиток і регіональна політика: сучасний стан та орієнтири подальших реформ».

Вступними промовами конференцію відкрили: Тарас ВАСИЛЬЦІВ, директор ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України»; Олексій РЯБИКІН, заступник Міністра громад і територій України; Валерій ГЕЄЦЬ, академік – секретар Відділення економіки НАН України; Павел ХМЕЛІНСЬКИЙ, заступник директора з наукової роботи Інституту розвитку села та сільського господарства Польської академії наук; Вадим ТАБАКЕРА, директор департаменту економічної політики Львівської обласної військової адміністрації.

Метою конференції було обговорення та обмін думками щодо питань, пов’язаних із реалізацією регіональної політики в умовах воєнних викликів та її пріоритетів у повоєнний період, оцінкою сучасного стану та візією розвитку регіонів України на етапі повоєнної відбудови, перспективами підтримки українських регіонів з боку ЄС в контексті євроінтеграційних процесів. Тематичними напрямами конференції були: регіональна політика та механізми її реалізації в умовах сучасних викликів: просторово-структурна трансформація регіональних соціально-економічних систем.

В конференції взяв участь доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, заступник голови Наукової ради Міністерства фінансів України, професор кафедри фінансів Київського національного університету імені Тараса Шевченка Захарій ВАРНАЛІЙ, який виступив спікером на першому пленарному засіданні з доповіддю «Актуалітети зміцнення економічної безпеки регіонів України в умовах сучасних викликів та загроз». Доповідач дав визначення та розкрив сутність «державної регіональної політики» та «регіональної політики конкретних регіонів країни» як діяльності регіональної (місцевої) влади, управління економічним, соціальним і політичним розвитком регіону в просторовому (регіональному) аспекті. Доповідач звернув увагу на те, що багато  дослідників  економічну  безпеку регіону, як і інших рівнів, ототожнюють з його економічним станом. Тому сутність економічної безпеки регіону полягає у спроможності наявних інституцій запобігати ендогенним та екзогенним, реальним та потенційним загрозам для регіонів в економічній сфері. У  практичному  плані економічна безпека регіону означає належний рівень захисту (захищеності) життєво важливих економічних інтересів регіонів (територіальної громади). В умовах війни, як і в повоєнний час, ми повинні говорити не лише про забезпечення економічної безпеки регіонів і всієї України, а й про її зміцнення, враховуючи інституціональні зовнішні та внутрішні загрози. Окрім повномасштабної російсько-української війни до головних зовнішніх загроз національній безпеці України слід віднести й геополітичну рецесію, за якої міжнародні механізми безпеки не функціонують належним чином, а держави все частіше вдаються до силових методів для вирішення конфліктів. Це означає зростання воєнної загрози, гонку озброєнь та поширення нестабільності у світі. Щодо внутрішніх загроз то, крім класичних та довготривалих, таких як корупція, тіньова економіка, тіньова парадержава, рейдерство та офшоризація, сьогодні необхідно віднести таку системну загрозу, як інституційна неспроможність держави. Було підкреслено, що в Україні, в умовах війни, через війну, значно погіршилися показники у базових параметрах інституційної спроможності органів влади. Водночас війна не і не має бути індульгенцією на безвідповідальність, на бездіяльність, а навпаки, змушує (спонукає) до реальних, дієвих та ефективних змін щодо зміцнення національної, у тому числі, економічної безпеки регіонів України. Особливий наголос було зроблено на тому, що інституційна спроможність держави під час війни має забезпечити поєднання адекватної реакції органів державної влади та місцевого самоврядування на різноманітні виклики і загрози воєнного часу та мобілізації суспільства на Перемогу!