30 жовтня 2025 року у Національному інституті стратегічних досліджень у змішаному форматі відбулася Міжнародна наукова конференція «Треті Гальчинські читання». Організатори конференції: Національний інститут стратегічних досліджень, Інститут стратегічних оцінок, Секція суспільних і гуманітарних наук НАН України, Економічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інститут еволюційної економіки.

Конференцію присвячено пам’яті видатного українського науковця, державного діяча, доктора економічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки, першого завідувача кафедри фінансів економічного факультету КНУТШ у 1992-1993 рр. (на той час – кафедра грошових та валютних відносин) Анатолія Степановича Гальчинського (1935–2022 рр.).

Програма конференції охопила три ключові напрями сучасного наукового пошуку, які стосувалися переосмислення парадигми економічних знань, проблем адаптації макроекономічної політики України до умов війни та майбутнього відновлення, а також формування нової суспільної угоди, посилення солідарності, переосмислення національної ідентичності та ролі цифрових трансформацій у консолідації суспільства.

Вступними промовами/доповідями конференцію відкрили Олександр Богомолов – директор НІСД та Сергій Пирожков – академік НАН.

В конференції взяв участь доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, заступник голови Наукової ради Міністерства фінансів України, член Програмного комітету конференції, професор кафедри фінансів Київського національного університету імені Тараса Шевченка Захарій Варналій, який виступив спікером на пленарному засіданні з доповіддю «Інституційна неспроможність держави як загроза економічній безпеці України». Доповідач звернувся до історичних аспектів становлення української державності, підкресливши, що ідеї Анатолія Гальчинського щодо європейського вибору України й політики національного самоствердження залишаються надзвичайно актуальними. На думку Захарія Варналія, справжня стратегія розвитку можлива лише тоді, коли інституції держави діють узгоджено, відповідально і мають спроможність реалізовувати прийняті рішення. Професор зазначив, що на сучасному етапі Україна стикається з низкою викликів інституційної слабкості – від правового нігілізму та корупції до розбалансованості між гілками влади. Системна проблема, підкреслив науковець, полягає в тому, що інституції часто існують формально, а їх ефективність не підкріплена реальною спроможністю забезпечувати законність, відповідальність і безпеку. Детально було окреслено ключові «пастки спроможності держави», які послаблюють її легітимність і дієздатність, а саме: невиконання парламентських реформ, зокрема Програми інституційного оновлення Верховної Ради України; відсутність дієвих механізмів парламентського контролю над урядом; розмитість функцій і кадрової відповідальності у виконавчій вертикалі; неврегульованість діяльності Офісу Президента та системи політичної коаліції; надмірний тиск центральної влади на місцеве самоврядування; неефективність антикорупційних органів і низька якість судової системи тощо. Було підкреслено, що здатність держави гарантувати безпеку громадян і забезпечувати верховенство права, а не лише виконувати технічні управлінські функції. Водночас важливим є формування нової еліти – відповідальної, фахової та морально зрілої, яка здатна утримувати єдність державної політики. Завершуючи свій виступ, професор Варналій наголосив, що майбутнє України визначатиметься не лише на полі бою, а й у якості інституційної системи, яка здатна забезпечити справедливість, ефективне управління та відновлення економіки країни.

В роботі конференції взяли участь: Ігор Лютий – член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, завідувач кафедри фінансів; Олена Баженова – доктор економічних наук, професор кафедри економічної кібернетики; Оксана Микитюк – кандидат економічних наук, доцент, докторант факультету.